Як правильно носити кишенькові годинники?

Поява годинників, які можна носити в кишені, пов'язана з винаходом маленького годинникового механізму. У XVII столітті це нововведення швидко завоювало популярність серед людей з високим статусом і рівнем достатку. Годинник на ланцюжку став символом багатства і успіху, чоловіки носили їх у спеціальній кишені жилета або штанів.

З появою наручних годинників кишенькові не вийшли з ужитку і навіть не втратили свого значення. Вони і сьогодні залишаються затребуваними як незвичайний і зручний аксесуар для чоловіків і жінок, з допомогою якого в свій образ можна додати оригінальну нотку.

Різновиди кишенькових годинників

	У XVII столітті всі годинники були механічними і виглядали приблизно однаково. Круглий металевий циферблат з латунними або сталевими стрілками, ланцюжок і брелок, що сприяють схоронності аксесуара. Циферблат був відкритим або закривався опуклою кришкою, на яку наносилось гравірування. Їх заводили за допомогою ключика, який зберігали безпосередньо на ланцюжку, але до середини XIX століття механіки знайшли спосіб безключового заводу. Корончате заведення було запатентоване у 1820 році: заводна голівка переміщується на дві позиції, в одній з яких заводить пружину механізму, в іншій — переміщує стрілки. Вже у XVIII столітті з'явилися перші моделі з автопідзаводом, а сучасний автоматичний заводний механізм з'явився у 1924 році, а необхідність ручного заведення повністю відпала.
Сьогодні шанувальникам кишенькових годинників доступні декілька видів механізмів: кварцові; механічні; механічні з автопідзаводом; механічний з ручним підзаведенням.
Корпус може бути виготовлений з нержавіючої сталі, сталі з різними покриттям і напиленням, а також з паладію. Якщо в перших кишенькових годинниках була тільки одна стрілка, то сучасні варіанти дозволяють визначити час з точністю до секунди. У багатьох моделях є спеціальне віконце для дати, а деякі забезпечені і будильником.
На циферблаті можна побачити не тільки римські або арабські цифри, але також індекси. Можливості декоративного оформлення практично безмежні, тому можуть задовольнити будь-які вимоги. Можна знайти як класичні варіанти з металевим циферблатом, так і моделі з прозорим корпусом, через які видно сам механізм.
Особливості використання кишенькових годинників

Сьогодні такі моделі теж актуальні, і якщо ви збираєтеся носити годинник в жилеті, то розміщуйте його з протилежного від домінуючої руки сторони: лівші — у правій кишені, правші — у лівій. Спеціальна кишенька є в деяких моделях сучасних джинсів. В такому випадку ланцюжок можна прикріпити до петлі для ременя.

Власники кишенькових годинників мають дотримуватись декільком правил, які сприяють їх цілісності і справності. Перш за все, перед виходом необхідно перевіряти, чи надійно закріплені всі деталі — механізм, ланцюжок і брелок. Вони повинні бути правильно скріплені між собою та міцно триматися на одязі. Крім того, варто звертати увагу і на відповідність стилю одягу та годинника. Антикварні або оздоблені під старовину годинники не варто носити з джинсами і футболкою. Для цього більш доречний класичний костюм. Кишенькові годинники здавна прийнято носити в кишені жилета. У XVII столітті поява нової моделі вплинула на тенденції моди — дизайнери стали створювати жилети та брюки зі спеціальною кишенькою.
Якщо закріпити ланцюжок подібним чином не виходить, то можна використовувати спеціальні шкіряні тримачі. Вони оснащені додатковими кріпленнями, які підходять до будь-якого виду одягу. Як правило, корпус, ланцюжок і брелок виготовлені з одного металу, але сьогодні актуально мати кілька запасних ланцюжків з різних матеріалів. Для повсякденного використання підійде і звичайний шкіряний ремінець.
Кишеньковий годинник не варто носити одночасно з наручним. Для збереження та захисту скла в кишені циферблат прийнято повертати до тіла. Також не рекомендується носити разом у тій самій кишені предмети, які можуть пошкодити метал — монети, ключі та інші дрібниці.